Opis
(i) |
Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji. Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі. |
(c) Wszelkie prawa zastrzeżone. Prosimy nie umieszczać kopi czasopisma na żadnej stronie internetowej nie należącej do wydawcy.
Часопис Головного Заряду Стоваришыня Лемків выходит од 1989 рока посвячений збережыню істориі, культуры і языка Лемків інформуючий о жытю нашой і братніх нам соспільности плекаючий вірні надіі прадідів і вітців. В Бесіді почуєш смак рідного слова, такого, як передати го треба твоім дітям і внукам. Буд спілучастником і спілтворцьом Бесіды, бесідуй з Бесідом Бесідуй, рад, гвар, повідай!
Товды ЛЕМ будеш собом. І шанувати Тя будут Люде.
В номері A (WYDANIE OKAZJONALNE) з 2024р медже інчым:
Чом являт ся „Бесіда” нр 200-А?
Што ту речы, жебы дашто речы? Tоту одзывку ведучого Стоваришыня Лемків з давного циклю „Стоваришак і Обєднаненко” (тепер поміщену на стор. „Бесіды” 200-A 26) рад похосную раз іщы. Бо справа, є дост трудна, жебы не повісти – чудна.
А в чым діло? Отже, як знаме, в одповіднім часі, то є на зламі минулого і поточного рока, не отримали мы міністерияльной дотациі на выдаваня „Бесіды”. Зачудувало нас тото, понеже од долгых років таку спомогу отримували мы од Державы, од ріжных єй інстанций (тоты ся зміняли, залежні од політичной конюнктуры). На тот раз, хоц донатор не змінил ся остатньо, дотациі – як речено выжше – не признано. Одкликували мы ся і выслухано нас. О хосенній децизиі довідали ми ся деси кінцьом квітня. Лем же…
Дотацию признано акуратні од марцьово-квітньового номера, поминяючы выданый з власних середків січньово-лютовый номер. І вшытко виділо бы ся лоґічным, кєд бы не наказано выдати… шестьох номерів. Загвоздка в тым, же ани в переступным році не бывают – дайме на то – два вересні.
В тій ситуациі ничого інчого не мож было выдумати, як лем выданя принагідного номера. Нагода трафила ся щесливі, понеже на вересен-жолтен выпадало выданя 200-го номера „Бесіды”, што прикликувало спомины, аж і ностальґію.
Похоснувано отже архівальны примірникы часопису, припомнено час, подіі, котры припоминати треба. Ґу кінцьови прикличу жытьову історийку: Пан выслал
слугу купити штырі булкы. Купил, але, вертаючы, дві зіл. – Казал єм ти купити штырі булкы – гварит пан –, а де сут дві? – Ту сут дві – одповідат слуга. …І ту видно даяку лоґіку!
Czemu pojawia się „Besida” nr 200-A?
Co tu powiedzieć, żeby coś powiedzieć? Tą odzywkę prezesa Stowarzyszenia Łemków z dawnego cyklu „Stowaryszak i Objednanenko” (obecnie zamieszczoną na str. 26 „Besidy” 200-A) chętnie wykorzystam raz jeszcze. Bo sprawa jest dosyć trudna, żeby nie powiedzieć – dziwna.
A w czym sprawa? Otóż, jak wiemy, w stosownym czasie, to znaczy na przełomie minionego i bieżącego roku, nie otrzymaliśmy ministerialnej dotacji na wydawanie „Besidy”. Zdziwiło nas to, bowiem od wielu lat takie wsparcie otrzymywaliśmy od Państwa, od różnych jego instancji (te zmieniały się, zależnie – powiedzmy – od politycznej koniunktury). Tym razem, chociaż donator nie zmienił się ostatnio, dotacji – jak powiedziano wyżej – nie przyznano. Odwoływaliśmy się, i wysłuchano nas. O korzystnej decyzji dowiedzieliśmy się gdzieś końcem kwietnia. Tylko że…
Dotację przyznano właśnie od marcowo-kwietniowego numeru, nie uwzględniając wydanego własnym sumptem numeru styczniowo-lutowego. I wszystko wydawałoby się logicznym, gdyby nie nakazano wydać… sześciu numerów. Szkopuł w tym, że nawet w przestępnym roku nie bywają – dajmy na to – dwa wrześnie.
W tej sytuacji niczego innego nie można było wymyślić, jak tylko wydanie okazjonalnego egzemplarza. Okazja przytrafiła się szczęśliwie, bowiem na wrzesień-październik przypadało wydanie 200-go numeru „Besidy”, co przywoływało wspomnienia, aż i nostalgię. Wykorzystano więc archiwalne egzemplarze czasopisma, przypomniano czas, wydarzenia, które przypominać należy.
Kończąc, przywołam życiową historyjkę: Pan wysłał sługę kupić cztery bułki. Kupił, ale, wracając, dwie zjadł. – Kazałem ci kupić cztery bułki – mówi pan –, a gdzie są dwie? – Tu są dwie – odpowiada sługa. …I tu widać jakąś logikę!
——————————————
На передній стороні окладинкы: Баниця, видок на церков Св.св. Космы і Даміана з 1798 р., фото: Петро Басалыґа. .
На задній стороні: Придорожный крест в Бортным з 1871 рока, фото: Петро Басалыґа.
