Opis
(c) Wszelkie prawa zastrzeżone. Prosimy nie umieszczać kopi czasopisma na żadnej stronie internetowej nie należącej do wydawcy.
Часопис Головного Заряду Стоваришыня Лемків выходит од 1989 рока посвячений збережыню істориі, культуры і языка Лемків інформуючий о жытю нашой і братніх нам соспільности плекаючий вірні надіі прадідів і вітців. В Бесіді почуєш смак рідного слова, такого, як передати го треба твоім дітям і внукам. Буд спілучастником і спілтворцьом Бесіды, бесідуй з Бесідом Бесідуй, рад, гвар, повідай!
Товды ЛЕМ будеш собом. І шанувати Тя будут Люде.
В номері 6 з 2022р медже інчым:
Конференция мала два пленарны засіданя. Перше, пятницьове, проходило в просторах Мадярского Парляменту, в Сали Кальмана Селла. // Мож сконстатувати, же то історична подія. Першый раз в нашій новодобій, але і істориі в цілым можеме повісти, же Русинів, іх вченых і участників конференциі привитал найвыжшый законодавчый орґан дакотрой державы.
Петро Медвідь, Мадярска столиця была центром русиністикы. Русины засідали в парляменті, стор. 8
При нагоді вартат спомнути, што окрем проєкту з таблицями в нашым языку, што ся находят в важных для нас місцях, ведеме тіж другу, шыршу каманію під назвом «Лемкы сут… / Łemkowie są…», яка має за ціль пропаґувати знаня о Лемках, кым сут, де іх рід та м.ін. тото, чым ся наштоден занимают.
Севериян Косовскій, Ведеме кампаніі (…), стор. 10
(…) Авторком перекладів є сицилийка Сільвія Бруні, котра была присутна на обох днях ЛТО і просто зачарувала публику – не знатя было, ци то за справом вынятковой мелодикы языка ци высокой вражливости і вычутя, з якым переклады чытала Сільвія, а може спричынил тото і факт, што лемківска поезия порушат серця – чловек не хотіл, жебы тому был конец.
Наталія Малецка-Новак, ХХХ Лемківска Творча Осін, ст. 12
Однісні цілости треба щырі повісти, же была то добра думка – перенести Стрічу з Лемківском Культуром в пленер. Зрителів было веце як в Театрі і каждый чул ся свобіднійше. З певністю была то трафлена промоция лемківской культуры.
Андрий Копча, Ґожівскы Стрічы проходили 28. раз… по двох роках, стор. 15
Іщы меньше щестя стрітило Брадачів Буквар. Як мож прочытати в украіньскомовным тексті в Вікіпедиі:
(…) церковна влада виявила в ньому «схизму», буквар було конфісковано й спалено. Заховало ся лем три примірникы. Подібні однесено ся і до Брадачового збірника молитов. З єдного і з другого єпископ мусіл ся густо тлумачыти, мало того, приняти присягу на вызнаня віры (…).
Петро Трохановскій, Йоан Брадач, стор. 22
— О, то, то і єст! — повідат мі Илько — І маш ся гордіти такыма дітми! А г мене ніт чым, бо тот хто міг, та не пришол, а хто не міг, та не написал. А ты гвариш: „І х-тебе Ильку сут діти!” А были, были, покля малы были, покля іх треба было підтерати, гудзькати і кормити!
Нестор Репела, Новый Рік, стор. 24
——————————————
На передній стороні окладинкы: Церков Св. Євангелисты Лукы в Кунковій, фото Пeтро Басалыґа
На задній стороні: Зима Лемковині не чуджа, фото Пeтро Басалыґа