Opis
(i) |
Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji. Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі. |
(c) Wszelkie prawa zastrzeżone. Prosimy nie umieszczać kopi czasopisma na żadnej stronie internetowej nie należącej do wydawcy.
Часопис Головного Заряду Стоваришыня Лемків выходит од 1989 рока посвячений збережыню істориі, культуры і языка Лемків інформуючий о жытю нашой і братніх нам соспільности плекаючий вірні надіі прадідів і вітців. В Бесіді почуєш смак рідного слова, такого, як передати го треба твоім дітям і внукам. Буд спілучастником і спілтворцьом Бесіды, бесідуй з Бесідом Бесідуй, рад, гвар, повідай!
Товды ЛЕМ будеш собом. І шанувати Тя будут Люде.
В номері 1 з 2023р медже інчым:
В розмовах, котры товды во фільмі давал, все припоминал свою етнічну приналежніст ґу Русинам. Повідал, же фільм є гляданьом його власного коріня, достоменности. В фільмі мож видіти простых люди зо сел, але захопил і модерны, сучасны тренды в русиньскій культурі, кєд до фільму закомпонувал і Театр Александра Духновича в Пряшові ци Музей Модерной Штукы Енді Варгола в Меджелабірцях.
Петро Педвідь, „Єм єден з вас”, гварил Якубиско. (…), стор. 7
Фільм єст поділеный на дві части. Перша то проба і выступ групы до камеры TVP на фоні біляньского краєвиду, a друга то стріча за столом з Єжы Гарасимовичом. Образ єст доступный дармо на сайті cyfrowa.tvp.pl
Севериян Косовскій, Нештоденны істориі – Лемковина, с. 10
(…) Хоц чловек не є безпосередньо заанґажуваный, преці видит смуток, слезы близкых помершому. Вмерати на чужыні – ци є дашто барже смутне?.. Вернеш ачий
Домів, а маму лишыш ту… – Подивітся на оці гори на сході, це історично православний, східний світ – старал єм ся потішыти плачучу. Але ци то бодай дакус помогло?
Петро Трохановскій, О тым як жытя приносит несподіванкы, стор. 12
Поважне заінтересуваня моіма предками зачало ся дост пізно, бо аж на студиях, але уж скорше чул єм потребу кєрувати увагу на тоту тему, чул єм якісу тугу за втраченом вітчызном. То є хыбаль поколіньова травма, котра міцно втопила ся в ґены. Тота спадковина є для ня барз важна. Уважаючы ся за Лемка – мам штоси свого і неповторного, што дає мі інчу перспективу на штоденніст.
Давид Здобыляк в розмові з Наталійом Малецком-Новак, Чул єм тугу за втраченом вітчызном (…), стор. 18
Коли же ходит о творчіст, не была то лем поезия (творена по латині, по мадярскы і по русиньскы). Захоплял ся він філософійом, особливі Канта, Шеллінґа, Фіхте, был автором кілкох прац, за што обраный был членом-кореспондентом Угорской Академіі Наук.
Петро Трохановскій, Василь Долгович, стор. 20
Многы творы Александра Духновича долгыма роками лежали в рукописах, бо русиньского выдавництва за жытя нашого будителя не было ани в Ужгороді, ани в Пряшові; (…) Та вшытко єдно – основны творы дішли до чытателів, до почытателів його таланту. І стал ся Духнович признаным духовым отцьом свого народа
уж за жытя.
Василь Сочка-Боржавин, Александер Духнович, стор. 22
——————————————
На передній стороні окладинкы: Церков Св. Арх. Михаіла в Вышній Брунарі, фото Пeтро Басалыґа
На задній стороні: Церков Св. Великомученика Димитрия в Розтоці Великій, фото Пeтро Басалыґа