Opis
(i) |
Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji. Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі. |
(c) Wszelkie prawa zastrzeżone. Prosimy nie umieszczać kopi czasopisma na żadnej stronie internetowej nie należącej do wydawcy.
Часопис Головного Заряду Стоваришыня Лемків выходит од 1989 рока посвячений збережыню істориі, культуры і языка Лемків інформуючий о жытю нашой і братніх нам соспільности плекаючий вірні надіі прадідів і вітців. В Бесіді почуєш смак рідного слова, такого, як передати го треба твоім дітям і внукам. Буд спілучастником і спілтворцьом Бесіды, бесідуй з Бесідом Бесідуй, рад, гвар, повідай!
Товды ЛЕМ будеш собом. І шанувати Тя будут Люде.
В номері 5 з 2024р медже інчым:
Медже дописувателями нового наукового часопису сут і дальшы знаны мена в русиньскых кругах як Володимір Фенич, Михаіл Зан, Димитрий Поп ци Петро Ґабрин. Журнал має рубрикы: Актуальне інтервю, Розмотаваня міфів, Культура і традициі, Карпаторусиністика, Краєзнавча портретистика, Із першоджерел.
Петро Медвідь, Зачал выходити новый часопис „Карпатознавство”, стор. 7.
Маме заправды щестя. Щестя стати ся – бодай на час якісый – блаженныма. То Они вчынили нас во єдно мгновіня такыма, то дух Іх справил, же стаєме ся Людми. Уж неє в нас злости, мерзкости. Уж нихто не гніват ся на орґанізаторів за так величезне опізніня. І хоц сходит наступна година – на прикрипліня мармуровой пропамятной таблиці – каждый спокійный, тихій, чловечый.
Петро Трохановскій, …І памят іх в род і род, стор. 9.
Зажаліня в тій справі та постанова з 17. липця находят ся в архіві Стоваришыня Лемків і Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Што основне, обі тоты лемківскы орґанізациі сут одтепер браны до увагы як стороны поступуваня і іх арґументы будут браны до увагы через орґаны і суды на дальшым етапі.
Севериян Косовскій, Справа Акциі „Вісла” вертат. Стор.. 12.
Творил в традицийній сницарскій формі популярній на Лемковині. Зробил парудесят канонічных ікон в формі плоскорізб, чысленны рамы до ікон, до дзеркал, здобліня архітектонных елементів будинків (напр. Карпатскы орнаменты на белях), занимал ся плоскорізбом – пропадал за різбліньом абстракций, што не такє часте. (…)
Наталія Малецка-Новак, Одышол Богдан Карел, артиста лемківской різбы, стор. 16.
(…) Уж од часів шкільной лавкы зачал писати першы стишкы. Ціле жытя занимал ся збераньом русиньского фольклору, што завершыло ся выданьом збірок Ой,
краю мій рідный і Ластівочкы прилетіли. Кєд ходит о поезию, выдал сім книжок (…). Та што задивляюче – будучы за чотырдесят років учытельом малых Словачат, то малым Русинятам дарувал свою творчіст.
Петро Трохановскій, Співай, Юрку, і в Небі, стор. 17.
Тымчасом, што ден, все більше і більше народа привозили до Талергофу. Новы транспорты прибывали такой каждого дня. І то вшытко нашы рускы люде зо всіх повітів Галичыны селяне, священникы, адвокаты, студенты. Было дуже і жінок, і діти. Шырока рівнина коло Талергофу вкрывала ся полотняныма шатрами.
Симеон Пыж, Ґорлицкій Бурсак (4), стор. 19.
——————————————
На передній стороні окладинкы: …І памят іх в род і род, (з полмничества) фото Богдан Трохановскій.
На задній стороні: 200 нумерів Бесіды – композиция Петро Трохановскій.
