Opis
(i) |
Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji. Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі. |
(c) Wszelkie prawa zastrzeżone. Prosimy nie umieszczać kopi czasopisma na żadnej stronie internetowej nie należącej do wydawcy.
Часопис Головного Заряду Стоваришыня Лемків выходит од 1989 рока посвячений збережыню істориі, культуры і языка Лемків інформуючий о жытю нашой і братніх нам соспільности плекаючий вірні надіі прадідів і вітців. В Бесіді почуєш смак рідного слова, такого, як передати го треба твоім дітям і внукам. Буд спілучастником і спілтворцьом Бесіды, бесідуй з Бесідом Бесідуй, рад, гвар, повідай!
Товды ЛЕМ будеш собом. І шанувати Тя будут Люде.
В номері 6 з 2023р медже інчым:
Nie rozumiem również stanowiska prezesa IPN, dra Adama Siwka, któremu nie spodobał się pomysł wmurowania we Florynce tablicy pamiątkowej upamiętniający wiec łemkowski z 1918 roku, proklamujący Republikę Łemków, tzw. Republikę Floryncką. Jego zdaniem miałaby uderzać w fundamenty państwa polskiego.
Rdzenne języki w Polsce – z Profesor Justyną Olko rozmawia Stasia Budzisz, стор. 5
Чысла як чысла. Высновкы сут же такы, же асиміляция поступує. Не сут то іщы найдетальнійшы чысла, бо знаме лем чысло осіб, якы приголосили ся тіж до польской нацийональности. Не знаме покля што, кілько было інчых декляраций (прим. до украіньской нацийональности)
Севериян Косовскій, Смутны резултаты спису (…), ст. 9
Того рока на сцені, попри досвідченых, каждорічных конферансиєрах, Наталіі Габурі-Попівчак і Даньку Горощаку першыраз з поводжыньом запрезентували ся молоды адепты той трудной штукы Софійка Каня і Миколай Бочнєвич.
Мирослав Воргач, Стрічы Трьох поколінь, стор. 10
– Кєд єм ішол ту до вас, кєд лем явили ся Карпаты – повіл на самым вступі – захоплял єм ся чудовыма краєвиддами, горами, долинами і прекрасныма церковцями посеред них. І задумувал єм ся глубоко – чом то нашы предкы пред столітями лишыли тоту красу і пішли на бачваньскы мочары, болота.
Петро Трохановскій (слово Славка Віная), Астрябова Лемківска Творча Осін, стор. 13
Был участником найважнійшых подій – покликаня сандецкой Руской Бурсы, а пак Руской Народной Республикы Лемків. Жытя то было необычне, зато
тіж і обросло в леґенды, якы по долгых роках на далеку чужыну принесли зо собом найстаршы выселены Білцарівяне.
Севериян Косовскій, Парох Сандецкой Руси, стор. 20
Кєд бы перше речыня оформити інакше, перша його част могла бы звучати: В історії русинської інтелектуальної культури, українсього населення Бескидів (і дале подля подобы і мысли) (…). Речы – мікст тыповый для сучасных украіньскых публицистів (даю то як замінник науковців). Повісти, што ся хце повісти і пригласкати, кого ся хце пригласкати.
Петро Трохановскій, Публіцистика Юліана Тарновича на сторінках часопису „Наш лемко”, стор. 22
——————————————
На передній стороні окладинкы: Церков Св. Великомуч. Димитрия в Щавнтку з 1841 р., фото Пeтро Басалыґа
На задній стороні: Придорожна капличка в Андриівці, фото Пeтро Басалыґа
—————————————————————————————————————