Opis
(i) |
Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji. Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі. |
(c) Wszelkie prawa zastrzeżone. Prosimy nie umieszczać kopi czasopisma na żadnej stronie internetowej nie należącej do wydawcy.
Часопис Головного Заряду Стоваришыня Лемків выходит од 1989 рока посвячений збережыню істориі, культуры і языка Лемків інформуючий о жытю нашой і братніх нам соспільности плекаючий вірні надіі прадідів і вітців. В Бесіді почуєш смак рідного слова, такого, як передати го треба твоім дітям і внукам. Буд спілучастником і спілтворцьом Бесіды, бесідуй з Бесідом Бесідуй, рад, гвар, повідай!
Товды ЛЕМ будеш собом. І шанувати Тя будут Люде.
В номері 5 з 2023р медже інчым:
Režisér Martin Gonda sa narodil v Košiciach. Absolvoval filmovú a televíznu réžiu na VŠMU v Bratislave. Jeho absolventský krátkometrážny film Pura Vida nakrútený v rusínskom jazyku zobrazuje dvojicu dospievajúcich bratov žijúcich v hladovej doline, kde ekonomická kríza prekračuje prahy domácností. Film mal svetovú premiéru na Medzinárodnom filmovom festivale v Cannes.
Jana Otriová, Miesto na východe, kde na ľudí zabudol štát, režim aj Boh, стор. 6
Італиянці доцінили і тепло приняли стараня нашых репрезентанток. Были щыро заінтересуваны Лемками. Видно тото было і в неофіцийній части по концерті – підходили, давали звіданя і ділили ся своіма рефлексиями. Можна повісти, же Лемковина певністю остане запамятана в Вічным Місті.
Дария Кузяк, Лемковина в вічным Місті, стор. 8
По (…) виступлінях зачала ся дискусия. Была она дуже інтенсивнійша як на попередніх засіданях Світового Конґресу Русинів. Пропозициі змін в Статуті СКР представил др Штефан Лявинец. Головна з них то запис о добровільній спілпрацы медже русиньскыма орґанізациями, членами Світового Конґресу Русинів, котрого то не было в дотеперішнім Статуті, а то є фундамент еґзистуваня і діяня Світового Конґресу Русинів.
Андрий Копча, В Новым Саді проходил XVII Світовый Конґрес Русинів, стор. 14
(…) Астряб в своій статі стремит доказати, што язык Лемків є незалежный од «малоруской» бесіды і подає вельо примірів для попертя своіх стверджынь. «Допис Астряба є незвыклом річом, мож бы речы – революцийном, кєд іде о товдышню лемківску літературу» пише проф. Олена Дуць-Файфер. Революцийном не лем з огляду на факт, што Астряб свого допису не написал в язычію, в котрым писали інчы інтеліґенты
тамтого часу, але схоснувал народный язык.
Наталія Малецка-Новак, 180 років од народжыня Матвія Астраяба, аполоґеты лемківского языка, стор. 22
Отже авторка марні сідит, або хце сідити, так в істориі, як і в культурі. При тым має горяче желаня доложыти, хоснуючы вперто, вельократно термін „поп” (Do świątyni wchodzi pop, średniego wzrostu, rozrosły w obwodzie /…/), хоц в документі (Actus /…/) выступує він як „oyczenko”. Так, або м.ін. як «prezbiter” званы сут нашы священникы в документах унійного часу.
Петро Трохановскій, А Вісла дале плыне, стор. 24
——————————————
На передній стороні окладинкы: Церков Св. Матери Парескєвіі в Дальовій з 1933 р., фото Пeтро Басалыґа
На задній стороні: Інче пізриня на тоту же церков, фото Пeтро Басалыґа